новонароджені жуйні тварини, зокрема телята, ягнята та козенята. Основною клінічною ознакою захворювання є водяниста діарея, хоча іноді можуть спостерігатися й респіраторні симптоми, такі як кашель.
Особливу небезпеку становить те, що криптоспоридіоз належить до зоонозів, тобто може передаватися від тварин людині. Після потрапляння в організм паразит розмножується в клітинах кишківника та утворює ооцисти, які тривалий час зберігаються у навколишньому середовищі. Уражені клітини кишечника гинуть.
ЯК ПОШИРЮЄТЬСЯ КРИПТОСПОРИДІОЗ?
Паразит Cryptosporidium parvum передається переважно фекально-оральним шляхом. Зараження відбувається через забруднену воду, корми або предмети навколишнього середовища, що контактували з фекаліями інфікованих тварин.
При криптоспоридіозі та кокцидіозі джерелом інфекції є ооцисти, які виділяються у зовнішнє середовище з фекаліями заражених тварин. Однак криптоспоридіоз має важливу епізоотологічну особливість: ооцисти Cryptosporidium є заразними одразу після виділення. Для розвитку хвороби достатньо потрапляння в організм дуже невеликої кількості ооцист — за різними даними, від 10 до 100 інвазійних одиниць [4].
Зараження теляти починається після заковтування зрілої (спорульованої) ооцисти. Потрапивши до організму, паразит проходить цикл розвитку в клітинах кишківника, після чого нові ооцисти знову виділяються з фекаліями та можуть заражати інших тварин.
Найчастіше клінічні прояви криптоспоридіозу спостерігаються у новонароджених телят. У дорослих тварин, віком понад шість тижнів, хвороба нерідко перебігає безсимптомно, однак вони все одно можуть виділяти ооцисти та бути джерелом зараження для молодняку.
РІВЕНЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ КРИПТОСПОРИДІОЗУ
Високий рівень виділення ооцист сприяє поширенню криптоспоридіозу у телят. У Німеччині (Саксонія та Бранденбург) при мікросокопічному дослідженні зразків фекалій з 58 ферм (512 телят) виявлено, що 88,9 % з них мали позитивний результат на Cryptosporidium spp. (Avendaño et al., 2018).
При обстеженні телят в українських господарствах за 2020-2021 р.р. виявлено, що криптоспоридіоз був основною причиною діареї – 42% випадків. Діареї вірусної етіології становили 22% (ротавірус) та 5% (коронавірус). Хвороби бактеріальної природи із мікроскопічними грибками складають 31 % [3].
СИМПТОМИ КРИПТОСПОРИДІОЗУ:
БИТВА З КРИПТОСПОРИДІОЗОМ: ЧОМУ ЇЇ НЕПРОСТО ВИГРАТИ
- Вакуоль живлення унікальна для Cryptosporidium spp. і присутня на всіх внутрішньоклітинних стадіях, діє як зв’язок між паразитом і організмом господаря, дозволяє паразиту отримувати всі необхідні поживні речовини від господаря, залишаючись захищеним від імунної відповіді організму.
- Ооцисти мають здатність довго зберігатись у навколишньому середовищі. Їх загибель можлива тільки під впливом прямого сонячного випромінювання, впродовж тривалого часу (8 годин).
- Дуже обмежена кількість дезінфікуючих засобів здатна знищувати ооцисти найпростіших.
- Єдиним заходом контролю є зменшення забруднення тваринницьких приміщень.
- Лікування телят від криптоспоридіозу відбувається препаратами з групи хіназолінонів. Однак їх не можна використовувати виснаженим тваринам та з ознаками діареї, яка триває більше ніж 24 годин. Препарат рекомендовано задавати більше для профілактики, а не для лікування криптоспоридіозу. Крім того, препарат токсичний і має побічний ефект на мікробіоту шлунково-кишкового тракту телят.
- Як зазначають Hotchkiss та співавт. (2015), дані щодо ефективності галофугінону відносно криптоспоридіозу є неоднозначними як у наукових дослідженнях, так і за результатами практичного застосування на фермах. Зокрема, у дослідженні Trotz-Williams та співавт. (2011) було продемонстровано зменшення виділення ооцист і рівня смертності, в той же час відсутність впливу на частоту виникнення діареї [4].
ОСНОВНІ ЛАНКИ ПРОФІЛАКТИКИ
Криптоспоридіоз є одним із найпоширеніших захворювань новонароджених телят. Найбільше ризикують тварини з недостатньо сформованим або ослабленим імунітетом, тому ключову роль у профілактиці відіграє – правильне випоювання якісного молозива. Для формування пасивного імунітету теля повинно отримати достатню кількість якісного молозива в перші години життя. Рекомендовано випоїти 2–3 літри молозива протягом першої години після народження. У наступні 12 годин теля має додатково отримати ще близько 2 літрів.
Важливим є не лише об'єм, а й якість молозива. Концентрація імуноглобулінів повинна становити не менше 50 г/л.
Другим важливим елементом профілактики є суворе дотримання санітарних вимог. Ооцисти криптоспоридій здатні тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі, а для зараження теляти достатньо невеликої їх кількості. Для зниження протозойного навантаження бажано очищати та дезінфікувати родильне відділення після кожного отелення. Особливу увагу слід приділяти чистоті індивідуальних будиночків для телят. Вони повинні залишатися сухими та регулярно очищатися. Перед заселенням нової тварини необхідно проводити ретельне миття та дезінфекцію. Водночас важливо пам'ятати, що криптоспоридії стійкі до багатьох традиційних дезінфекційних засобів. Тому слід використовувати препарати, ефективність яких проти ооцист криптоспоридій підтверджена.
Третя складова від якої залежить сприйнятливість телят до хвороби - стан травної системи. Для розвитку захворювання у здоровому кишківнику потрібна значно більша кількість збудника, ніж у тварин із порушеною функцією шлунково-кишкового тракту. Для підтримання цілісності слизової оболонки та стабільності кишкової мікрофлори можуть застосовуватися кормові добавки, що сприяють зміцненню здоров'я кишківника та підвищенню його природних захисних механізмів.
Четвертий компонент – регідратаційна терапія. Якщо теля вже захворіло, надзвичайно важливо не допускати зниження споживання молока та води. Під час діареї організм втрачає значну кількість води та енергії, тому повноцінна годівля та регідратація є критично важливими для підтримання життєвих функцій і швидшого відновлення.
ПОПЕРЕДИТИ, НЕ МОЖНА ЗНИЩИТИ
Повністю знищити збудника криптоспоридіозу майже неможливо. А що, якщо запобігти його проникненню до слизової кишківника?
Таніни - складна група поліфенольних сполук, які містяться в багатьох рослинах і здатні забезпечувати захист від патогенних мікроорганізмів. Доведено, що ця група речовин здатна покращувати продуктивність телят, а також зменшувати негативний вплив паразитів на шлунково-кишковий тракт, скорочувати азотне забруднення навколишнього середовища та викиди метану, що утворюються в процесі рубцевої ферментації.
ПРИНЦИП ДІЇ ТАНІНІВ
Вплив танінів на процеси травлення пов'язаний з їхньою здатністю зв'язувати білки, модулювати активність мікроорганізмів рубця та пригнічувати ріст окремих бактеріальних популяцій. У жуйних тварин таніни зазвичай знижують інтенсивність розпаду білка в рубці. Це пояснюється як пригніченням розвитку протеолітичних бактерій, так і утворенням комплексів «танін–білок». Вираженість такого ефекту значною мірою залежить від хімічної структури танінів та їх концентрації в раціоні.
Зменшення розщеплення білка в рубці сприяє збільшенню кількості білка, що надходить до дванадцятипалої кишки для подальшого перетравлення. Саме тому включення помірних доз танінів до раціонів жуйних тварин часто супроводжується покращенням продуктивності та ефективності використання кормів.
Встановлено, що застосування екстракту каштана у ремонтних телиць на пасовищному утриманні сприяє достовірному збільшенню середньодобових приростів живої маси. Такий ефект пов'язують насамперед зі зниженням рівня паразитарного навантаження, особливо нематодозних інвазій, що підтверджується зменшенням кількості паразитів у фекаліях тварин.
Антипротозойна активність поліфенольних сполук також була описана щодо представників роду Eimeria. Одним із можливих механізмів дії вважають здатність танінів безпосередньо знижувати життєздатність паразитів і порушувати процеси виходу ооцист. Подібний механізм раніше був продемонстрований і щодо нематод.
Таніни характеризуються вираженими в'яжучими та протизапальними властивостями, що сприяють підтриманню здорового стану шлунково-кишкового тракту. З метою оцінки їхньої ефективності було проведено дослідження із застосуванням екстракту танінів каштана (Castanea sativa Mill.) для скорочення тривалості неонатальної діареї у телят. У дослідження було включено 24 теляти голштинської породи з клінічними ознаками діареї. Тривалість діарейного епізоду реєстрували у двох групах тварин: контрольній, яка отримувала препарат для регідратації у 2 літрах теплої води, та дослідній, якій додатково згодовували 10 г екстракту танінів каштана.
Результати дослідження показали, що застосування танінів у телят із діареєю сприяло скороченню тривалості захворювання майже на 4 доби порівняно з контрольною групою. Отримані дані свідчать про виражену в'яжучу дію танінів каштана, яка раніше була описана також у медичній практиці. Таким чином, використання каштанових танінів може розглядатися як ефективний та екологічно безпечний підхід до лікування неонатальної діареї телят [2].
Таблиця 1.Тривалість діареї та оцінка калу в контрольній групі (К) та групі, що отримувала танін (T)
РЕЗУЛЬТАТИ З ПРАКТИКИ
Ефективність використання кормових добавок на основі каштанових танінів для профілактики криптоспоридіозу підтверджується не лише експериментальними дослідженнями, а й практичним досвідом фермерських господарств.
Показовим є приклад господарства Делберта Фаста (Південна Дакота, США), яке протягом кількох років зазнавало значних втрат через криптоспоридіоз новонароджених телят. Захворювання проявлялося у віці 7–10 діб та супроводжувалося масовими випадками діареї. За словами фермера, у деякі роки лікування потребувало понад половину отриманого молодняку. У 2017 році через криптоспоридіоз господарство втратило 25 телят із 225 народжених, що становило 11 % загибелі молодняку. У пошуках рішення фермер розпочав застосування добавки, що містила таніни солодкого каштану, у раціонах корів за 90 днів до отелення.
Результати були отримані вже в наступному сезоні. У 2018 році серед телят, народжених від корів, які отримували добавку, не було зареєстровано жодного випадку загибелі, пов'язаного з криптоспоридіозом. Крім того, кількість випадків діареї суттєво скоротилася. Лікування знадобилося лише трьом телятам, тоді як смертність від криптоспоридіозу була відсутня. Економічний ефект від впровадження програми профілактики виявився відчутним: збереження лише трьох додаткових телят дозволило повністю компенсувати витрати на використання добавки для всього стада. Фермер також відзначив стабільне збереження позитивних результатів у наступні роки застосування.
Цей приклад демонструє, що включення таніновмісних продуктів до програм профілактики може бути перспективним інструментом контролю криптоспоридіозу та збереження молодняку в господарствах, де проблема має системний характер [1].
ПРОФІЛАКТИКА ТА КОНТРОЛЬ КРИПТОСПОРИДІОЗУ
На сьогодні не існує методів лікування, які б забезпечували повне одужання при криптоспоридіозі або кокцидіозі. Це пов'язано з тим, що клінічні ознаки захворювання проявляються вже після виникнення ушкоджень слизової оболонки кишківника, а частина патологічних змін може мати тривалий або незворотний характер. І, хоча для обох захворювань доступні зареєстровані препарати, терапія не повинна обмежуватися виключно їх застосуванням.
Існує три кити ефективного контролю криптоспоридіозу:
- належний менеджмент утримання новонароджених телят,
- виконання санітарно-гігієнічних вимог,
- своєчасне застосування специфічних засобів профілактики.
Для обмеження поширення інфекції клінічно здорових телят необхідно утримувати окремо від тварин із ознаками захворювання. Обслуговування здорових тварин рекомендується проводити перед роботою з ізольованими телятами, що дозволяє мінімізувати ризик механічного перенесення збудника між групами. Персонал, який працює в ізоляційній зоні, повинен використовувати окремий комплект спецодягу та взуття. Крім того, необхідно ретельно мити та дезінфікувати руки після контакту з кожною групою тварин.
Особливу увагу слід приділяти очищенню та дезінфекції обладнання для випоювання. Пляшки, соски, відра та інший інвентар повинні регулярно проходити ретельну санітарну обробку, оскільки можуть бути джерелом передачі інфекції. Годівниці та напувалки рекомендується встановлювати на такій висоті, щоб телята мали вільний доступ до корму і води, але не могли забруднювати їх фекаліями. Це сприяє розриву фекально-орального механізму передачі збудника.
Слід враховувати, що антибактеріальні препарати не впливають на Cryptosporidium parvum, тому застосування антибіотиків не є ефективним методом лікування криптоспоридіозу. Для тварин із клінічними ознаками захворювання доцільно використовувати препарати, зареєстровані для зниження проявів діареї, спричиненої криптоспоридіями. Зокрема, позитивні результати демонструють засоби на основі танінів каштану солодкого.
Більше інформації можна отримати у менеджерів ТЕКРО: 050 449 86 87
Джерела:
1. A Natural Solution to Drop Calf Mortality Significantly. Imogene Ingredients. Case Studies. 2018. https://www.imogeneingredients.com/casestudies
2. Bonelli et al. Oral administration of chestnut tannins to reduce the duration of neonatal calf diarrhea. BMC Veterinary Research (2018) 14:227
3. Fotina T. Development of methods for prevention of cryptosporidiosis of calves. Scientific Messenger LNUVMB. Series: Veterinary sciences, 2022, vol. 24, no 106
4. Sara Pedersen. Coccidiosis and cryptosporidiosis: control and management options. Vet Times, 2018 https://www.vettimes.com/news/vets/livestock/coccidiosis-and-cryptosporidiosis-control-and-management-options
5. Smith, G.W., Berchtold, J., 2014. Fluid therapy in calves. Vet. Clin. North Am. Food Anim. Pract. 30, 409–427, vi. https://doi.org/10.1016/j.cvfa.2014.04.002